Вернуться   Форум - Мир Любви и Романтики > О Любви > Поэтический раздел

Закрытая тема
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 13.01.2007, 18:50   #11
СинеглазкаЯ
 
Аватар для Meri-Kej
 
Регистрация: 18.02.2006
Адрес: г.Минск
Сообщений: 2,137
Записей в дневнике: 3
Сказал(а) спасибо: 7,244
Поблагодарили 7,996 раз(а) в 1,333 сообщениях
Репутация: 89834
Отправить сообщение для Meri-Kej с помощью ICQ Отправить сообщение для Meri-Kej с помощью Yahoo
Получено наград:
По умолчанию

Приветик! Прочла твои стихи и не смогла не оставить отзыв. По-моему, ты очень хорошо умеешь передать чувства. Пиши ещё. Буду заглядывать
__________________
[i]«У счастья нет завтрашнего дня, у него нет вчерашнего,Оно не помнит прошедшего, не думает о будущем, У него есть только настоящее, - и то не день, а мгновение»
И. С. Тургенев
Невыносимой жизнь делают разногласия
Meri-Kej вне форума  
Старый 19.01.2007, 17:14   #12
Новичок
 
Аватар для Анна_Лесная
 
Регистрация: 07.01.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 8
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 16 раз(а) в 5 сообщениях
Репутация: 73
По умолчанию

Привет всем! Давненько я сюда не заходила. Вижу, мой третий стих переместили в эту тему. Может и правильно, зачем засорять форум огромным количеством тем. Просто хотелось стихи помещать сюда как-то тематически, "Стена" - не совсем любимому посвящена, и настроение у стиха другое, чем в предидущих. Ну да ладно, все свои стихи буду помещать в эту тему, и автора долго искать не придется

Стихи на украинском языке выложу с удовольствием, если интересно конечно Но опять же, в какую тему их лучше помещать: сюда или есть отдельный раздел со стихами на украинском? Подскажите, как лучше сделать?

А пока дарю вам еще одно свое стихотворение на языке, понятном большинству из нас
__________________
Слово, идущее от сердца, проникает в сердце...
Анна_Лесная вне форума  
Старый 19.01.2007, 17:18   #13
Новичок
 
Аватар для Анна_Лесная
 
Регистрация: 07.01.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 8
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 16 раз(а) в 5 сообщениях
Репутация: 73
По умолчанию Ты поймал меня, чтоб дать свободу

Ты поймал меня, чтоб дать свободу

Непреодолимое желанье
всё забыть... И помнить лишь тебя.
Я в любви своей, как зверь в капкане.
Но была ль свободна, не любя?..

Ты меня вовлек в игру без правил,
выбивая почву из-под ног.
И лишиться разума заставил,
на терзанья жгучие обрек.

Я тебя об этом не просила.
Ты и сам порог мой не искал.
Нас столкнула неземная сила,
как волну морскую с камнем скал.

Мы еще друг друга не узнали,
может, не узнаем никогда,
может, половинки не совпали,
и любовь сотрется, как вода...

Только наша встреча – не случайность,
не возможность выплеснуть тепло,
снять от одиночества усталость.
Просто время выбора пришло...

Или плыть и дальше по теченью,
чтобы не задеть прибрежных скал,
доверяя мнимому движенью.
Или самому стать за штурвал.

Пусть, сбиваясь с курса ежечасно,
пусть, не зная верного пути...
Да, творить судьбу не безопасно.
Но любовь подскажет, как идти!

Ты поймал меня, чтоб дать свободу,
чтобы сердцу компас подарить...
Но прошу лишь, не разбрызгай воду!
Я с тобой хочу по жизни плыть!..
__________________
Слово, идущее от сердца, проникает в сердце...
Анна_Лесная вне форума  
Пользователь сказал cпасибо:
Webmadchen (19.01.2007)
Старый 26.01.2007, 00:35   #14
Новичок
 
Аватар для Анна_Лесная
 
Регистрация: 07.01.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 8
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 16 раз(а) в 5 сообщениях
Репутация: 73
По умолчанию Стихотворения на украинском

ОЧІ

Зникають у вічності дні,
хвилинами тануть німими.
Ті очі у світі одні.
Але не судилося з ними...
Із ними дивитись на світ,
на місяць, що з хмар виринає...
Та тільки вони, як магніт,
все ваблять... І спокій зникає.
З очей тих струмує тепло,
жагучі лукаві іскрини.
Ті очі – вогню джерело,
все сиплють у серце жарини.
Але ж не на мене вони
дивитися будуть так палко...
Моєї нема в тім вини.
Я – просто заручниця, бранка
у часу, у долі, в життя,
у сірих розтрачених буднів.
І серденька мого биття
не він тихо слухати буде...
Не він доторкнеться до вуст,
щоб вічність на мить зупинити.
До нього у снах не озвусь...
Бо нам не судилось любити.
А очі п’янкі, як вино,
дурманять своєю красою.
То зброя надійна його –
я жертвою стала новою.
Щоразу той погляд ловлю
сяйливий, небесно-зірковий,
В ту мить позбавляє жалю,
мов сонця промінчик ранковий.
Немов заповітні слова
так солодко він промовляє.
Але то в казках є дива.
В моєму житті їх немає.
Бо він – половинка чиясь.
Але не моя... І так само
його половинка – не я...
Це доля жартує із нами.
Ми різні. Ми з різних світів.
То очі його помилились.
Хотіла... І він теж хотів,
щоб сталось... Але не судилось.



Поклич мене

Твої кроки пробуджують тишу,
а слова заколисують ніч...
Тобі сумно? Я тебе втішу.
Ти тільки мене поклич.

Задивлюсь до небес в твої очі
і скажу: „Я кохаю тебе!”...
Лиш поклич мене, ти ж цього хочеш.
Кажеш – сильний. А серце слабе?

Я прикрашу твої світанки,
запалю почуттям небосхил.
Здійсню всі твої забаганки,
прилечу одним порухом крил.

Я готова тебе рятувати
від суму і вдень, і вночі.
Як я хочу тебе обійняти...
Погукай мене, не мовчи!

Забудь про мораль і про догми,
про ґрати, закриті життям,
про забобони, про норми.
Віддайся своїм почуттям!

Сміливий в житті. А в коханні?
Чому у атаку не йдеш?
Немає завад у бажанні,
немає в любові меж!

Дивне марево зорі колише,
тремтять білі вогники свіч.
Тобі сумно? Я тебе втішу.
Ти тільки мене поклич...



Що кохання мені принесло

Що кохання мені принесло?
Свіжі квіти в лютневім морозі.
Поцілунок легкий у чоло...
Але чом ти стоїш на порозі?

Не заходиш у душу мою?
Чи боїшся мене налякати?
Я давно біля входу стою...
Я давно хочу ніжно кохати.

Що кохання мені принесло?
Щиру посмішку, очі бездонні.
Щем солодкий, гаряче тепло...
Але чом ти стоїш на кордоні?

Не заходиш у серце моє?
Тихо-тихо крадешся ночами...
Може страх павутину снує?
Але він не володар над нами.

Що кохання?.. І звідки воно?..
Дивна казка у мареві світу.
Дивний сон, що скінчився давно
і почав наяву пломеніти.

Крик душі, що мовчать не змогла,
накупавшись в німій самоті...
Що, любове, мені принесла?
Срібні зорі – сніжинки прості...

Що, любове, мені принесла?
Тихий шепіт, таємні зізнання...
І зимою настала весна,
бо в душі оселилось кохання.
__________________
Слово, идущее от сердца, проникает в сердце...
Анна_Лесная вне форума  
Пользователь сказал cпасибо:
Elena M (11.03.2008)
Закрытая тема

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Быстрый переход


Часовой пояс GMT +3, время: 18:32.


Работает на vBulletin® версия 3.7.4.
Copyright ©2000 - 2019, Jelsoft Enterprises Ltd.
Перевод: zCarot

Обратная связь